Найти книгу: "Зловити промінь щастя"

Вихованці війни, вони мали за розкіш одяг і взуття, за щастя – відвідини кінотеатру на зекономлені на їжі копійки… Вони мріяли, закохувалися, одружувалися й не ділили дітей на своїх і чужих… Коли Марія та Роман побралися, вони були ще зовсім молоді, але душами вже починали сивіти: далося взнаки життя під час німецької окупації. Насильство, знущання, голод, смерть проносилися перед дівчачими і хлопчачими очима, щоб потім відгукнутись у війні за людську гідність і право на спокійну старість… Раніше книга виходила під назвою «Не вурдалаки».

«Украдене щастя» Івана Франка – трагічна драма з елементами детективу, у якій ніхто з героїв так і не зміг бути щасливим***. Найвідомішими творами Івана Франка є «Перехресні стежки», «Лель і Полель», «Грицева шкільна наука», «Малий Мирон», «Boa constrictor», «Олівець», «Будка Ч. 27», збірки поезій «Зів’яле листя», «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд» тощо. Іван Франко – видатний український письменник, який працював у жанрах поезії, прози та драматургії, талановитий літературознавець і публіцист.

«За мить щастя» Олеся Гончара – це психологічна новела***. Дія відбувається у перші повоєнні роки, головний герой твору – молодий артилерист Діденко – закохується у незнайомку, але їхня любов обертається трагедією. Світ умовностей проти свободи вічного почуття – саме таким є центральний конфлікт новели «За мить щастя» Олеся Гончара, яка є обов’язковою частиною шкільної програми. Найвідомішими творами автора є романи «Собор», «Тронка», «Прапороносці», новела «Модри камень».

У 2006 році у Москві та Італії одночасно вийшла книжка Олени Костюкович «Їжа. Італійське щастя», що тоді ж була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії премією Союзу книготорговців «Банкарелла». Цей твір було опубліковано в 13 країнах: Китаї, Сербії, США, Канаді, Австралії, Великої Британії, Іспанії та інших. В Україні книжка виходить уперше. До українського видання автором було написано спеціальну передмову, перероблено текст, внесені оновлені дані. Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнєю. Автор описує тисячі наїдків, напоїв, приправ (лише до одного виду спагеті їх більше ста!), страв, рецепт виготовлення яких змінюється в кожної із 20 областей Італії. Це своєрідна кулінарна подорож не тільки з півночі до півдня країни, «від Гомера до фаст-фуду», але й цікава розповідь про секрети середземноморської дієти, давні рецепти, про кулінарний календар, еротизм італійської кухні. Окрему частину книги займають глосарії, таблиці, класифікації і специфікації продуктів, що використовуються в італійській кухні. Але це видання не тільки про їжу, воно про країну, про її культуру, свідченням чого є включені до нього численні відгуки видатних людей про кулінарні традиції Італії, нерозривно пов’язані з культурою країни. Книжка призначена тим, хто вивчає Італію, і допоможе зрозуміти країну та її людей через універсальний кулінарний код.

В книгу «Жилаю щастя. Афтор» входят эссе, рассказы и монологи, написанные Диной Рубиной в девяностые годы. Расширяется география жизни: в конце 1990-го автор вместе с семьей переезжает в Израиль. Расширяется география творчества: произведения Рубиной публикуются не только в российских («Новый мир», «Знамя», «Дружба народов»), но и в иностранных журналах, писатель выступает по всему миру. В качестве литературного редактора она начинает сотрудничать с еженедельным литературным приложением «Пятница» к русскоязычной газете «Наша страна». Работа позволяет Дине Рубиной соприкоснуться с совершенно особенным жизненным материалом – судьбами тех, у кого оказалось две родины. Яркой чертой творчества этого периода можно назвать пристальное внимание к чужой речи, ее звукам, строю, ритму, чуткую восприимчивость к сюжетам, перипетии которых не имеют ничего общего с выдумкой.