Найти книгу: "До побачення там, нагорі"

Роман П’єра Леметра має назву «До побачення там, нагорі» – це останні слова розстріляного за дезертирство, а згодом реабілітованого солдата Першої світової. Але насправді багатьох героїв (якщо можна так сказати про персонажів, мертвих ще до початку розповіді) нам багаторазово доведеться побачити в книзі. Ні, це не історія про примар або воскресіння з мертвих, хоча в певному сенсі там є і те, й інше: у центрі сюжету – надзвичайна махінація з перепохованням загиблих. Автор неймовірно елегантно поєднує комічний і винахідливий механізм детективного сюжету з гуманістичним пафосом, зображуючи війну як «морально-патріотичну», а насправді цинічне й комерційне по суті перегрупування мерців – справжніх, майбутніх і навіть колишніх. Роман відзначений Гонкурівською премією.

Эта книга – особое событие в постижении людьми Нагорной проповеди. В один из самых продуктивных периодов своей жизни Иоганнес Мюллер (1864–1949) жил в замке Мейнбург, где в необычайном духовном озарении постиг всю глубину Нагорной проповеди: «То было явное прямое опытное постижение Бога без какого-либо внешнего побуждения или способствующего тому переживания, когда в январе 1904 года на меня сошла Нагорная проповедь и овладела мною, так что я на протяжении нескольких недель буквально горел ею. Скрытое в этой Проповеди вспыхивало во мне то похожими на молнии лучами истины, то видениями из некоего ранее неведомого мне мира, тогда как я сам находился в состоянии наивысшего, чуть ли не предельного напряжения».