Найти книгу: "Господар колодязів"

До нашої книжки увійшли три повісті Марини та Сергія Дяченків: «Господар колодязів», «Зелена карта», «Земля веснарів». Вони дійсно являють нам різні «світи Дяченків». «Зелена карта» – розповідь про наш сучасний світ, Київ 1990-х з його труднощами і розгубленістю людей, а «Господар колодязів» – це вже світ фентезі – з його магією, дивовижними створіннями: ельфушами, королевою верхівців і майже середньовічним буттям князівств, що ворогують між собою. «Земля веснарів», на перший погляд, це детективна історія пошуку вбивці, яка перетворюється на розповідь про зіткнення різних цивілізаційних моделей, коли люди стикаються з чимось їм незрозумілим і, як їм здається, огидним і небезпечним. І тому представники цих світів, як би їм не хотілося співпрацювати мирно одне з одним, не можуть знайти спільної мови. І тільки бажання знайти вбивцю (хоча і з різними наслідками для нього), щоб не карали безвинних, веде до виникнення хоч якогось розуміння іншого світу. Але головним у всіх повістях є не зовнішня, так би мовити, сюжетна лінія, а глибоке проникнення у сутність людської душі, у те, чого не можна побачити, але так потрібно зрозуміти, щоб ці такі різні, однак такі подібні за людськими переживаннями світи збереглися, а не розсипалися на порох…

Драма «Камінний господар» – українська версія світового сюжету. Сама Леся Українка так визначила задум драми: «Ідея її – перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї – ї над Дон-Жуаном, «лицарем волі». Традиційний спокусник жінок у Лесі Українки сам стає до певної міри жертвою жінки, яка зломила його волю.

Забыли люди старый покон, отринули своих богов. Вот и живут теперь по чужим законам, поклоняются чужой вере. Предав один раз, предашь и второй. Может быть, поэтому живёт русский народ в тягости и лишениях? Что нужно сделать, чтобы предотвратить неправильный выбор? Где бросить камень на протоптанную тропу и проложить новую? Трудные решения придётся принимать главному герою, на свою беду вышедшему погулять с собакой не в том месте и не в то время. Он всего лишь один из многих кандидатов, брошенных на исправление ошибок истории своей земли. Получится ли у него задуманное богами? Хватит ли сил? Придётся выбиваться вверх из самых низов, вести за собой людей, учиться воевать, строить крепости и города, возрождать потерянную веру в богов. Придётся и повоевать… «Суровые времена, суровые нравы…» Взоры степняков направлены на северо-запад. Нанести упреждающий удар? Силёнок не хватит. Как быть? Трудные вопросы, трудные ответы.