Найти книгу: "Три заручники"

Найкращий спосіб заховати викрадену людину – позбавити її пам’яті й надати їй відносної волі. Практично неможливо розшукати таких людей, навіть якщо вони були помітними в суспільстві фігурами. Разом із втратою пам’яті зникають сталі зовнішні ознаки, які надають можливості для впізнання, а заодно змінюється й зовнішність. Лорд або парламентарій можуть перетворитися на докера, палубного матроса чи волоцюгу, що вештається під одним із лондонських мостів. Головний герой – таємний агент, шпигун і майже супермен, відійшов від справ і нарешті влаштувався з коханою в далекому селі. І ось одного разу його знаходять – ні, не месники, кредитори чи наймані вбивці, а всього лише прохачі. З одним-єдиним проханням: допомогти визволити з рук злодіїв, бандитів чи взагалі вселенського зла заручників.

Чи впевнені ми, що здатні керувати власною свідомістю? Гарантії нема ні в кого… Війна в Афганістані. Молодий льотчик отримує завдання розбомбити об’єкт. Побачивши, що це звичайне село, він скинув бомби на гори. Олександр (льотчик) знає, що за це буде покараний. «Покарання» несподіване – льотчика відправляють на курорт. В Радянському Союзі розроблялася методика психотронного впливу на людину. Цебто, з людини висмикували свідомість. На курорті Олександр знайомиться з привабливою лікаркою. Він і не підозрює, що став «піддослідним кріликом». Несподіванка друга – у психлікарні пілота лікує та ж особа, яка спробувала скалічити його свідомість.