Найти книгу: "Пригоди українців у Анталії"

Нова повість Антіна Щегельського – це захоплююча розповідь про романтичні пригоди колег по цеху – українських журналістів, яким пощастило цілий тиждень поєднувати роботу із приємним відпочинком у п’ятизірковому туристичному раю. Вони сповна користаються усіма принадами ненав’язливого турецького сервісу, пиячать, фліртують, скачуть у гречку і навіть ніжно закохуються.

«В половине первого в ведомстве приемов поставок, закупок и транспортов полагается перерыв для завтрака. Бакулин, делопроизводитель, издавна привык закусывать в «Торжке», среднем из первоклассных ресторанов, где, однако, кормят хорошо, кабинеты светлы и удобны, а прислуга расторопна и почтительна. Как и всегда, швейцары угодливо устремляются к Бакулину, притворяясь страшно обрадованными его приходу, величая его по имени-отчеству и с благоговением принимая его шляпу, палку и пальто…»

На вас чекає колекція пристрастей, що їх зібрала дівчина «з порядної галицької сім’ї» в період свого дорослішання. Крім банальних пристрастей по-українськи та по-російськи, ви познайомитесь з екзотичними – по-італійськи та по-німецьки, не кажучи вже про пристрасті аристократичні. Кожного разу дівчина намагається зрозуміти – пристрасть це чи кохання? А чи зможете ви відрізнити пристрасть від кохання, то вже ваша справа.

Книжка «Пригоди Тома Сойєра», написана в 1875 році. У цьому творі Марк Твен детально описав своє дитинство в портовому Ганнібалі. Том Сойєр – це власне сам Марк Твен, а в тітці Поллі, яка його виховала, можна впізнати матір автора. Читаючи книжку про Америку тих років, легко розуміємо, в яких умовах виховувався Марк Твен, в які ігри грав та про що мріяв. Героями книжки є Том Сойєр і Гекльбері Фінн, 12-річні хлопчаки, мешканці маленького провінційного американського містечка Сент-Пітерсберг. Вони не люблять ходити до школи , а воліють жити насиченим вуличним життям, вміло ухиляючись від проблем та повчань дорослих. Авантюрист Том відкриває читачам книжки найважливіший закон життя: від будь-якої роботи можна отримати задоволення, якщо змінити ставлення до неї. Усі пам’ятають епізод із фарбуванням паркану? Хто ще міг би перетворити цю тітчину кару на відпочинок із дивідендами? Тільки Том Сойєр! За цю нецікаву для нього роботу він завдяки своєму розуму та кмітливості отримав скарби всіх навколишніх дітлахів і щиро-здивовану подяку тітки. А як хитро вдалося йому отримати в подарунок Біблію за найкраще знання цієї книги, хоча він навіть не відкривав її, а ще прочитайте про інші його витівки, за які він завжди виходив сухим із води. Бути щасливим, бути оптимістом, попри всі життєві негаразди – це великий талант, бо не можна навчити бути щасливим. А Том власноруч будував своє життя, своє щастя, свої пригоди. Хто з нас міг дозволити собі в дитинстві насправді стати піратом? А Том і його друзі наважились! Вони викрали чужий пліт і кілька днів провели на Джексоновому острові, на Міссісіпі – з багаттям, зі свинячою смажениною та кукурудзяними хлібцями. І навіть не думали повертатись у цивілізований світ. А для чого? Марк Твен не обтяжує свого читача мораллю. Не навчає, як жити та що робити, адже, щоб отримати справжнє задоволення від життя, треба просто цим життям насолоджуватись, не зважати на стереотипи та нав’язаний іншими стиль життя. І кожен читач у цій книжці знайде щось для себе. Якусь просту істину, що полегшить життя і змінить ставлення до нього.

Увазі читачів пропонується безсмертний твір Я.Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка», який є одним із перших антитоталітарних романів у світовій літературі. Персонажі роману показані на тлі суспільних процесів, викликаних Першою світовою війною. Кмітливий, дотепний та по-житейському мудрий солдат Швейк щасливо виплутується з усіх пригод, які випадають на його долю. Ця редакція є спробою нового прочитання роману з позиції сьогодення. В тексті усунуто недоречності попередніх редакцій, пов’язані із специфікою лексики оригіналу (усунуто певні купюри тощо).

Что бы вы хотели? Читать о головокружительных приключениях с колдунами, драконами, картами сокровищ и пиратами или лично участвовать в них? А вот четырнадцатилетний Оливер не задавался таким вопросом, он с детства любил книги о далеких неведомых странах и их волшебных обитателях. И однажды он встретил одно такое необычное животное. Его звали Рэнделл, и был он твидлом. Оливер знал о твидлах все: и что они говорят на человеческом языке, и что с восходом и заходом солнца меняют облик. Твидл Рэнделл оказался в беде, и Оливер не смог пройти мимо, он захотел помочь. И, сам того не желая, впутался в нескончаемое и опасное приключение… и, разумеется, побывал в далеких странах, встретил колдунов, дракона, островного царя, спустился на морское дно и нашел настоящую карту сокровищ…