Найти книгу: "Закохані у львівський дощ"

Кожна дівчина хоче бути щасливою, перетворитися на Попелюшку та жити зі своїм принцем довго та щасливо. Але у житті все зовсім інакше. Живучи щасливо зі своїм Принцем, зіштовхуєшся з життям. Ольга звичайна львів’янка, яка у свої 20 років ніколи не закохувалась (якщо не враховувати книжкових героїв), в дощовий день потрапляє у полон зелених очей. Сашко виявися саме тим принцем, на якого чекає кожна дівчина. Але любов переплітається зі страхами, переживаннями, очікуванням, трагедією. Героям на протязі всього роману доводиться приймати важкі рішення та робити нелегкий вибір. Деколи, ситуація буде здаватися безвихідною. Особливість коханню Олі та Сашка надає присутність ще одного головного героя – старовинне місто Львів зі своїм ароматом кави та дощем. «Закохані у львівський дощ» це типова казка про попелюшку з нетиповим фіналом.

Іван Виговський – один з керівників Національно-визвольної війни 1648—1658 рр., найближчий помічник Богдана Хмельницького у розбудові Української держави, переможець в битві при Конотопі. Ставши гетьманом у надзвичайно складний період, Виговський намагався за будь-яку ціну зберегти незалежність України, на яку почав зазіхати царський уряд, проте не зміг об'єднати різні верстви українського суспільства і втратив владу. Вже не маючи владних повноважень, він зробив останню спробу прислужитися своїй країні, але загинув на самому початку нового етапу свого життя.

Останній гетьман Лівобережної України. Його діяльність співпадала із настроями імператриці Єлизавети, і відбувалася у фарватері політики Петербурга, однак при цьому відчутно зменшився тиск на український традиційний устрій самоуправління, хоча й навіть не порушувалося питання про можливість відносин з іншими державами або власну фінансову систему.

«Пан Халявський» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричний роман, у якому висміюється побут українських поміщиків кінця 18 – початку 19 ст. Підстаркуватий український поміщик Трофим Миронович Халявський згадує своє дитинство, батьків, навчання, службу в армії, сватання і поділ спадку між братами. Автор викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо. Нижче подається автентичний текст твору, який був написаний Г. Квіткою-Основ’яненком російською мовою.

«Закоханий чорт» Олекси Стороженка – фантастичне пригодницьке оповідання***. Молодий чорт Трутик закохався у юну відьму, яка у минулому була звичайною дівчиною і тепер прагне врятувати свою душу. Для твору характерна жива народна мова і сюжетний динамізм, перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Се така баба..», «Вчи лінивого не молотом, а голодом» тощо.