Скачать книгу - Володимир

Володимир Винниченко – неординарний політик, блискучий оратор, автор трьох перших Універсалів Центральної Ради, голова уряду УНР, потім голова Директорії і при цьому видатний письменник і драматург, який вніс неоціненний вклад у розвиток української літератури XX ст. І хоча у 1920 р. Винниченко був змушений покинути Україну й опинився в еміграції, він і за кордоном продовжував творити: на сценах багатьох країн Європи ще багато років ставили його п'єси.

Салиас де Турнемир (Евгений Салиас) (1841–1908) – русский писатель, сын французского графа и русской писательницы Евгении Тур, принадлежавшей к старинному дворянскому роду Сухово-Кобылиных. В конце XIX века один из самых читаемых писателей в России, по популярности опережавший не только замечательных исторических романистов: В.С. Соловьева, Г.П. Данилевского, Д.Л. Мордовцева, но и мировых знаменитостей развлекательного жанра Александра Дюма (отца) и Жюля Верна. «Принцесса Володимирская». История жизни одной из самых загадочных фигур XVIII века – блистательной авантюристки, выдававшей себя за дочь императрицы Елизаветы Петровны и претендовавшей на российский престол. Таинственные предсказания, головокружительные приключения, трагическая любовь и вероломное предательство…

Доля видатного українського лірика, лауреата Шевченківської премії 1963 року Володимира Сосюри тісно пов’язана з подіями Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, громадським та літературним життям 20 – 50-х років ХХ століття. Його творчий шлях був драматичним. Якщо першим збіркам Сосюри притаманна романтика боротьби й кохання, то пізніше він відчуває внутрішнє роздвоєння («комунар і націоналіст»), неможливість поєднати відданість революції з почуттям національного обов'язку. У 1951 році за вірш «Любіть Україну» поета звинуватили у «буржуазному націоналізмі», перестали друкувати його твори. І сьогодні яскрава щира поезія В. Сосюри має багато шанувальників, як і раніше, вона чарує своєю задушевністю, теплотою і правдивістю почуттів.

Полный вариант заголовка: «Стат Володимирской губернии, состоящей из четырнадцати уездов, а именно: Володимирскаго, Суздальскаго, Переславльско-Залесскаго, Юрьевско-Польскаго, Шуйскаго, Муромскаго, Гороховскаго, Александровскаго, Киржачскаго, Покровскаго, Судогдскаго, Ковровскаго, Вязниковскаго и Меленковскаго: [Утвержден: В Cанкт-Петербурге сентября 1 дня 1778 г.]».