Скачать книгу - Полювання мисливців за привидами

«Автор цих анекдотів – народ» – не втомлюється повторювати Олексій Кононенко у своїй семибарвній-семиструнній серії із 7 книг «Антологія українського анекдота «Українська веселка». Він не один рік збирав, упорядковував і супроводжував авторськими текстами ці збірники і веселих, і сатиричних історій та примовок. Український народний гумор має віковічне коріння, на якому виростає та рясно родить і сучасний сміхограй. Тут є і так звані «мандрівні» сюжети, і дружні «позички» з гумору інших народів, є посилання на конкретних співтворців деяких гуморинок і тематичні варіанти анекдотів. Книги цієї серії мають яскраві своєрідні теми, і кожну із них адресовано широкому колу читачів. Смійтеся на здоров’я!

«Світла в кабіні ліфта не було. Просто на хлопців звідти дивилася пара палаючих очей» – ось так двоє школярів зустріли привида в звичайному, досі безпечному ліфті багатоповерхового будинку. І це не єдина таємниця, яку беруться розгадувати розумник Максим Білан і силач Денис Черненко. До того часу вони не думали, що зможуть знайти спільну мову й подружитися. Але тепер ніхто, крім них, не врятує Золотий кубок – головний приз спортивних змагань, на який націлилися злодії, не кине виклик викрадачам домашніх улюбленців і, звичайно, не полюватиме на привидів, котрі зустрічаються не лише в ліфтах, а й у затишних карпатських будиночках, отриманих у спадок. Небезпечні пригоди юних детективів на цьому не закінчуються…

Через кілька років після справи, яка зламала його фізично й душевно, легендарний детектив П’єр Ньєман нарешті знову в ділі. Зі своєю ученицею й напарницею Іваною він вирушає до Німеччини, у Чорнолісся, де починає нове розслідування: про вбивство спадкоємця багатого аристократичного роду. Чоловіка було не просто вбито, а зарізано, неначе кабана, на якого він так любив полювати у своїх володіннях. Ньєманові не звикати до кривавих злочинів, але він іще не знає, що під час розслідування доведеться зустрітися з найбільшим страхом усього свого життя. І зазирнути в його чорні, мов ліс, очі…